Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
та
I див. той.II спол.
1. єднальний.
Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. "і".
1》 Поєднує однорідні члени речення.
|| Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло близьких понять.
|| З'єднує повторювані слова з метою підсилення вислову.
2》 Поєднує речення, які виражають одночасність дії.
|| Поєднує речення, у другому з яких є вказівка на несподіваність, раптовість дії, події.
Та й — а) поєднує однорідні члени речення й цілі речення; б) указує на несподіваний перехід від однієї дії до іншої; в) поєднує однорідні члени речення або цілі речення, що виражають причиново-наслідкові відношення.
2. приєднувальний.
Приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку.
|| У сполуч. з присл. ще уточнює та підсилює виразність раніше висловленої думки.
|| Уживається в значенні, близькому до крім того, до того ж (із підсил. відтінком).
Та й — а) приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку; б) на початку питального речення підсилює думку попереднього речення.
3. протиставний.
1》 Приєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності чи обмеження попереднього; за значенням близький до спол. але, проте.
|| Уживається з обмежувальним значенням; за значенням близький до спол. тільки.
2》 Уживається в протиставно-допустових конструкціях на початку головного речення, підкреслюючи логічну невідповідність між змістом головного та підрядного речень.
|| З обмежувально-допустовим значенням уживається для сполучення однорідних членів речення.
|| Разом із спол. зате вживається з відтінком компенсаційного протиставлення.
Та ба — уживається для вираження заперечення сподіваної дії.
Та й то — поєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності або обмеження попереднього.
4. перелічувальний.
Поєднує слова або цілі речення в переліку.
III част. підсил.
1》 Уживається на початку речення для посилення висловлюваної думки; адже, таж, тож.
|| Разом із част. так підсилює слово, перед яким стоїть (найчастіше прислівник, уживаний як обставина способу дії).
|| Уживається в питальному та окличному реченнях при слові, на яке падає логічний наголос.
|| Уживається з дієсловом наказового способу для підкреслення прохання чи спонукання.
|| Перед част. ні підсилює заперечувальний зміст речення.
2》 Уживається в різних мовних ситуаціях, коли немає можливості чи бажання точно відповісти на поставлене питання.
3》 Уживається в середині речення перед присудком чи групою присудка для підсилення їх значення.
|| Уживається в народній поезії та в стилізації під народнопоетичну мову.
1. єднальний.
Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. "і".
1》 Поєднує однорідні члени речення.
|| Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло близьких понять.
|| З'єднує повторювані слова з метою підсилення вислову.
2》 Поєднує речення, які виражають одночасність дії.
|| Поєднує речення, у другому з яких є вказівка на несподіваність, раптовість дії, події.
Та й — а) поєднує однорідні члени речення й цілі речення; б) указує на несподіваний перехід від однієї дії до іншої; в) поєднує однорідні члени речення або цілі речення, що виражають причиново-наслідкові відношення.
2. приєднувальний.
Приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку.
|| У сполуч. з присл. ще уточнює та підсилює виразність раніше висловленої думки.
|| Уживається в значенні, близькому до крім того, до того ж (із підсил. відтінком).
Та й — а) приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку; б) на початку питального речення підсилює думку попереднього речення.
3. протиставний.
1》 Приєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності чи обмеження попереднього; за значенням близький до спол. але, проте.
|| Уживається з обмежувальним значенням; за значенням близький до спол. тільки.
2》 Уживається в протиставно-допустових конструкціях на початку головного речення, підкреслюючи логічну невідповідність між змістом головного та підрядного речень.
|| З обмежувально-допустовим значенням уживається для сполучення однорідних членів речення.
|| Разом із спол. зате вживається з відтінком компенсаційного протиставлення.
Та ба — уживається для вираження заперечення сподіваної дії.
Та й то — поєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності або обмеження попереднього.
4. перелічувальний.
Поєднує слова або цілі речення в переліку.
III част. підсил.
1》 Уживається на початку речення для посилення висловлюваної думки; адже, таж, тож.
|| Разом із част. так підсилює слово, перед яким стоїть (найчастіше прислівник, уживаний як обставина способу дії).
|| Уживається в питальному та окличному реченнях при слові, на яке падає логічний наголос.
|| Уживається з дієсловом наказового способу для підкреслення прохання чи спонукання.
|| Перед част. ні підсилює заперечувальний зміст речення.
2》 Уживається в різних мовних ситуаціях, коли немає можливості чи бажання точно відповісти на поставлене питання.
3》 Уживається в середині речення перед присудком чи групою присудка для підсилення їх значення.
|| Уживається в народній поезії та в стилізації під народнопоетичну мову.