тямити
-млю, -миш; мн. тямлять; недок. , перех. і неперех. , розм. 1》 Усвідомлювати, розуміти що-небудь; виявляти кмітливість, тямущість у чомусь.
|| у чому, на чому, що. Розумітися на чому-небудь, мати знання в якійсь справі.
|| Уміти що-небудь робити.
|| рідко. Те саме, що відчувати 1).
2》 Тримати в пам'яті, пам'ятати.
Не тямити себе також від чого — бути в стані дуже сильного збудження, хвилювання; втрачати витримку під впливом особливо сильних почуттів.