Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
туркотати
-очу, -очеш і туркотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Видавати неголосні низькі переливчасті звуки (про голуба, горлицю та деяких інших птахів).
|| перен. , розм. Довго і безперервно говорити; говорити лагідно, ніжно.
2》 перен. , розм. Одноманітно торохтіти, стукотіти.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: туркотати


матиме такий вигляд: Що таке туркотати