турецький
-а, -е.1》 Прикм. до турки і Туреччина.
|| Власт. туркам; такий, як у турків.
Турецька канапа — широка канапа, звичайно оббита килимом.
Турецька мова — мова турків; належить до тюркських мов.
Турецька шабля — шабля з дуже вигнутим, серпастим лезом.
2》 Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.