тупик
I т`упик-а, ч.
Північний морський птах з великим, стиснутим з боків дзьобом.
II туп`ик
-а, ч.
Залізнична колія, що з'єднується з іншими коліями тільки одним кінцем, а з протилежного кінця обривається.
|| рідко. Вулиця, провулок, що не мають наскрізного проходу, проїзду.
|| рідко. Непроїждже, непрохідне місце; перешкода для проїзду, проходу.