тупий
-а, -е.1》 Який погано ріже, коле; не нагострений, недостатньо нагострений; прот. гострий.
2》 Який не звужується або мало звужується, заокруглений на кінці.
Тупий кут мат. — кут, більший 90°, більший від прямого.
3》 перен. Який не має достатньої гостроти сприйняття, недостатньо розвинений (про розум, органи чуттів і т. ін.). Тупий зір. Тупий слух.
|| зі сл. голова. Нерозумний, дурнуватий.
4》 перен. Розумово обмежений, некмітливий, нетямущий.
|| до чого, в чому. Нездібний, нездатний до чогось.
|| В якому проявляється розумова обмеженість.
5》 перен. Який характеризується притупленістю, не виражається бурхливо.
|| Який нічого не виражає, бездумний (про вираз обличчя, погляд і т. ін.).
|| Який ґрунтується на нерозумності, обмеженості.
6》 Не гострий, ниючий (про біль).
7》 Глухий, не дзвінкий (про звук).