Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
туп
туп-туп, тупу-тупу, виг. 1》 Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу.
|| у знач. ім. Тупання.
2》 розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: туп


матиме такий вигляд: Що таке туп