Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
тулити
тулю, тулиш, недок. , перех. 1》 Притискати, прикладати що-небудь до чогось або пригортати кого-, що-небудь.
2》 Розташовувати, поміщати що-небудь у тісному місці.
3》 З'єднувати докупи.
|| розм. Ліпити (вареники, пироги).
4》 перен. , розм. Пов'язувати кого-, що-небудь із кимось, чимось.
|| Нав'язувати кому-небудь когось.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: тулити


матиме такий вигляд: Що таке тулити