туди
присл. 1》 У той бік, у те місце; прот. сюди.
|| У місце, вказане, назване раніше або відоме з ситуації.
Не туди — а) зі сл. потрапити, попасти і т. ін. – в інше місце, не в те, що треба, можна; б) зі сл. гнути, думати і т. ін. – говорити, думати не те, що слід.
Ні туди, ні сюди — ні з місця; нікуди.
Туди й назад — в обидва кінці.
2》 також зі сл. он, ось, ген. Саме в тому напрямку, куди показує той, хто говорить.
3》 Уживається як співвідносне слово в головному реченні при підрядному місця зі спол. де, звідки, куди тощо.