Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
туговухий
-а, -е, рідко.Який погано чує; глухуватий.
|| у знач. ім. туговухий, -хого, ч. Той, хто погано чує; глухуватий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: туговухий


матиме такий вигляд: Що таке туговухий