туба
I -и, ж. М'яка металева трубка для зберігання напіврідких або в'язких речовин; тюбик.
II -и, ж.
1》 Мідний духовий музичний інструмент найнижчого регістру.
2》 Музичний інструмент давніх римлян, що застосовувався у військовій справі та релігійних обрядах.
3》 В літургійній речитації і псалмодії – звук, що повторюється багато разів.
4》 В органі – великі труби.