Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
трудити
труджу, трудиш, недок. , розм. 1》 перех. Дуже стомлювати тривалою роботою, ходінням і т. ін.; натруджувати.
|| Напружуючи, стомлювати (очі).
|| у сполуч. з займ. себе. Перевтомлюватися працею.
2》 перех. , рідко. Завдавати кому-небудь турботи, клопоту, примушуючи щось зробити, виконати тощо.
|| Втомлювати.
|| перен. Турбувати.
3》 перех. і неперех. , діал. Викликати неприємні відчуття, спричиняти біль.
|| безос.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: трудити


матиме такий вигляд: Що таке трудити