труба
-и, ж. 1》 Довгий порожнистий предмет або пристрій, звичайно кільцевого перерізу, признач. для переміщення рідини, пари, газу і т. ін.
|| Порожниста споруда такої форми для відведення диму; димар.
|| Порожниста споруда під дорогою, насипом і т. ін. для пропускання води.
2》 Оптичний прилад (або частина його) для спостереження віддалених предметів.
3》 Порожнистий пристрій циліндричної форми, що є частиною деяких видів вогнепальної зброї, торпедних апаратів тощо.
Аеродинамічна труба — лабораторна установка, яка створює сильний повітряний потік для експериментального вивчення явищ, що виникають при обтіканні твердих тіл повітрям.
4》 Духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним або конічним корпусом і розтрубом на кінці; взагалі духовий інструмент різного призначення.
|| Розтруб грамофона, гучномовця і т. ін.
Єрихонська труба — про дуже гучний голос.
5》 у знач. присл. трубою. У формі розтрубу.
|| Прямо вгору.
6》 анат. Канал в організмі людини або тварини для сполучення між органами.
7》 у знач. присудк. сл. , перен. , розм. Кінець, загибель; безвихідне становище.