троюдити
-джу, -диш, недок. , перех. , розм. Викликати чим-небудь подразнення, запалення і т. ін.; ятрити. Троюдити рану.
|| перен. Якимись діями, словами поновлювати, примушувати знову відчувати, переживати щось неприємне.
Троюдити серце — посилювати чий-небудь душевний біль, завдавати комусь ще більших моральних страждань.