трофей
-я, ч. 1》 перев. мн. Зброя, військове майно і т. ін., захоплені переможцем у ворога під час війни; воєнна здобич.
2》 Яка-небудь річ як пам'ятка, як свідчення перемоги, подвигу, успіху в чому-небудь.
|| У мисливців – забитий звір, птах; взагалі те, що здобуте на полюванні.
3》 Орнаментальна прикраса у вигляді військового спорядження.