тріск
-у, ч. 1》 Різкий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає, розривається.
|| Шум від різких, коротких ударів, стуків, пострілів тощо.
|| Шум, який утворюється під час згоряння чого-небудь.
|| Характерний звук під час електричних розрядів.
|| Шум, що утворюється під час роботи деяких механізмів, знарядь, інструментів і т. ін.
|| Тріскотливі звуки, що їх видають деякі птахи та комахи.
2》 перен. , розм. , рідко. Великий скандал.