тривкий
-а, -е.1》 Який важко зруйнувати, зіпсувати; який не можна легко зламати, розбити, порвати й т. ін.; міцний. Тривке дерево.
|| Твердий.
|| Добротний, доброякісний.
|| Стійкий, надійний.
|| Який довго зберігається, не зникає.
|| Здатний витримувати щось, зберігатись, існувати в несприятливих умовах; витривалий.
2》 перен. Який не піддається змінам; сталий, стійкий.
|| Довготривалий, постійний, міцний.
|| Стійкий, непохитний (про волю, вдачу й т. ін.). Людина тривкої волі.
3》 Міцно збудований, фізично витривалий; сильний, дужий.
4》 рідко. Поживний, ситний.