трибун
-а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – назва різних державних і громадських службових осіб.
Військові трибуни — у давньоримській армії – командні посади.
Народні трибуни — найвищі виборні службові особи з плебеїв, що обиралися на плебейських зборах.
2》 Громадський діяч, видатний оратор і публіцист.
|| Виразник чиїхось або якихось ідей, принципів, прагнень.
|| ірон. Про любителя говорити, ораторствувати.