третій
-я, -є.1》 Числ. порядк. , відповідний до кільк. числ. три.
|| Який перевищує два, наближається до трьох (про одиниці рахування часу).
|| Який надходить, настав і т. ін. безпосередньо за чимось другим.
|| у знач. ім. третій, -тього, ч. ; третя, -тьої, ж. Той (та), що йде, займає місце після другого (другої).
Одна третя; Третя частина (частка) кого, чого — одна з трьох рівних частин; третина.
Третя особа грам. — одна з трьох форм граматичної категорії особи, що виражається відповідними закінченнями дієслів та особовими займенниками.
2》 у знач. ім. третє, -тього, с. Десерт, яким закінчується обід із двох страв.
3》 у знач. ім. третя, -тьої, ж. Година, що настає після другої.
4》 Який не повинен бути зацікавлений у тому, що стосується двох сторін, осіб; сторонній.
|| у знач. ім. третій, -тього, ч. Стороння особа. Третій зайвий.
Із третіх рук — через ряд посередників, не безпосередньо.
Через третіх осіб брати (давати і т. ін.) — брати від когось, давати комусь і т. ін. не безпосередньо (із рук у руки), а через когось стороннього, підставного.
5》 у знач. вставн. сл. третє, рідко. Те саме, що по-третє.