тремтячий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до тремтіти.
2》 Який тремтить (у 1, 2 знач. ); здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтливий.
|| Який нервово, від хвилювання тощо здригається, рухається.
|| Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.).
|| Переривчастий, дрижачий (про голос, звук).