торочити
I тороч`ити-очу, -очиш, недок. , перех.
1》 Висмикувати, витягати нитки з країв тканини, роблячи торочки.
2》 Обшивати облямівкою краї одягу, портьєр і т. ін. для оздоби; оторочувати.
II тор`очити
-чу, -чиш, недок. , перех. , розм.
1》 також без додатка. Казати те саме, повторювати щось кілька чи багато разів.
|| Казати комусь про що-небудь (завжди, постійно).
2》 зневажл. Говорити нісенітниці, вести несерйозну, пусту розмову; базікати.