тонус
-у, ч. 1》 фізіол. Стан, коли тривале збудження нервової або м'язової тканини не супроводиться стомленням і зумовлює добре функціонування організму.
Венозний тонус — судинний тонус вен, зумовлений скороченням м'язових елементів їх стінок.
М'язовий тонус — стан пружності м'яза, що тривало зберігається.
Судинний тонус — постійне напруження судинних стінок, яке протидіє їх розтягненню під впливом тиску крові.
2》 Життєва активність, рівень життєдіяльності.
3》 перен. Загальний рівень настроєності, характер настрою чого-небудь.
|| Манера, стиль виконання, що виражаються в характері емоційного навантаження.