схибити
-блю, -биш; мн. схиблять; і схибнути, -ну, -неш, док. 1》 неперех. Неправильно, не так, як треба, зробити що-небудь, припуститися помилки у своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого-, чого-небудь і т. ін.
|| Не влучити в ціль, зробити промах.
Рука не схибить чия — хто-небудь влучить у ціль.
2》 перех. і без додатка. Утрачаючись, слабнучи, підводити кого-небудь (про пам'ять, зір, слух і т. ін.).
3》 неперех. Загубити правильний напрямок руху, дорогу і т. ін.; збитися.
|| перен. Збитися з правильного життєвого шляху, почати вести хибний спосіб життя.
4》 тільки схибнути. Те саме, що схибнутися 1).