схвильований
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до схвилювати.
2》 у знач. прикм. Виведений зі стану душевної рівноваги; який відчуває тривогу, занепокоєння, хвилювання; неспокійний, збуджений.
|| Який виражає стан душевного неспокою; який має неспокійний, тривожний вираз.
|| Пройнятий, сповнений хвилюванням.