Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
супряга
-и, ж. 1》 Старовинна форма спільної праці української сільської бідноти, за якою кілька дворів об'єднували робочу худобу й реманент для виконання сільськогосподарських робіт.
Орати у супрязі з ким — орати, об'єднавши робочу худобу й реманент.
2》 Кілька волів або коней, запряжених разом.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: супряга


матиме такий вигляд: Що таке супряга