Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
суперфіцій
-я, ч. У Римському праві – спадкове і відчужуване право на користування будівлею, що зведена на чужій землі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: суперфіцій


матиме такий вигляд: Що таке суперфіцій