субрахунок
-нку, ч. , фін. Рахунок, що його банк відкриває профспілковим та деяким іншим організаціям, а також підприємствам, які мають негоспрозрахункові філії, цехи і т. ін.
Кореспондентські субрахунки — субрахунки, що їх відкривають переважно банки, які активно проводять операції із розрахунків за товари та послуги.
Поточні субрахунки — субрахунки, які відкриваються у банках громадськими організаціями, фондами та бюджетними установами для обліку коштів, що надходять, з метою їх подальшої акумуляції.
Розрахункові субрахунки — субрахунки, що їх відкривають головні підприємства за місцем знаходження негоспрозрахункових структур та підрозділів.
Субрахунок депо — спеціальний рахунок, відкритий депозитарієм для обліку певного режиму зберігання цінних паперів.