стуляти
-яю, -яєш і стулювати, -юю, -юєш, недок. , стулити, стулю, стулиш, док. , перех. 1》 Наближаючи впритул одне до одного, щільно з'єднувати (предмети або краї предметів).
|| З'єднувати докупи частини чого-небудь.
|| розм. Складати що-небудь розкрите, розгорнуте; закривати.
2》 Закривати, змикати (губи, повіки і т. ін.), заплющувати (очі).
|| Спричинятися до закривання, змикання (губ, повік і т. ін.), до заплющування (очей).
Не стуляти [й] очей (повік, ока) — не мати змоги заснути навіть на короткий час.
3》 тільки док. , перен. , розм. Наспіх, недбало зробити що-небудь.