Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
стукотій
-я, ч. , розм. Неспокійна людина, що набридає своїм стукотінням, шарудінням.
-я, ч. , розм. Неспокійна людина, що набридає своїм стукотінням, шарудінням.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: стукотій
матиме такий вигляд: Що таке стукотій
матиме такий вигляд: стукотій
матиме такий вигляд: Що таке стукотій