Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
стукалка
-и, ж. 1》 Дерев'яний прилад, яким стукає нічний вартовий.
2》 карт. Вид азартної картярської гри.
3》 Вид дитячої гри.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: стукалка


матиме такий вигляд: Що таке стукалка