Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
стряпчий
-чого, ч. , іст. 1》 У Російській державі з 17 ст. – назва, а згодом чин деяких службових осіб, які виконували різноманітні господарські обов'язки при царському дворі.
2》 У 18 – першій половині 19 ст. – урядовець при губернських прокурорах, який здійснював судовий нагляд у повітах Росії.
3》 У дореволюційній Росії з 19 ст. – особа, допущена до адвокатської практики в комерційних судах.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: стряпчий


матиме такий вигляд: Що таке стряпчий