струна
-и, ж. 1》 Гнучка, пружна, туго натягнена нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, що, коливаючись, створює звуки.
|| тільки мн. , перен. Про звуки якого-небудь музичного інструмента; взагалі про музику, поезію.
2》 перен. Особливість кого-, чого-небудь, риса людини, властивість її характеру.
Болюча (слаба, слабка) струна чия, кого, для кого — найбільш уразливе місце кого-небудь.
3》 спец. Мотузка, дріт, туго натягнуті на що-небудь.