Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
стронцій
-ю, ч. Sr. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який сріблястий лужноземельний метал; з його сполук виготовляють оптичні стекла, люмінофори тощо.
-ю, ч. Sr. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який сріблястий лужноземельний метал; з його сполук виготовляють оптичні стекла, люмінофори тощо.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: стронцій
матиме такий вигляд: Що таке стронцій
матиме такий вигляд: стронцій
матиме такий вигляд: Що таке стронцій