стрілецький
-а, -е.1》 Прикм. до стрілець.
|| Власт. стрільцеві, стрільцям; такий, як у стрільця.
|| Який складається зі стрільців (у 2 знач. ).
2》 Стос. до занять стрільбою, пов'язаний зі стрільбою.
|| Признач. для стрільби.
Стрілецька зброя — вогнепальна зброя для стрільби кулями.
Стрілецький спорт — спортивна стрільба з вогнепальної та пневматичної зброї, а також стрільба з лука.