Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
стрілець
-льця, ч. 1》 Той, хто стріляє, хто вміє стріляти.
2》 У Московській державі 16-17 ст. – воїн особливого постійного війська.
|| В австро-угорській армії під час Першої світової війни 1914-1918 рр. – воїн одного з військових підрозділів, створених 1914 р. австро-угорським урядом за допомогою українських націоналістів.
|| Військовослужбовець піхотних військ.
Баштовий стрілець — боєць на танку, в літаку, що стріляє з кулемета, або артилерист чи кулеметник на судні.
Латиські стрільці — військові формування, створені з латишів у роки Першої світової війни, які в 1917 р. перейшли на бік більшовиків.
3》 спорт. Спортсмен, який займається стрільбою як видом спорту.
4》 Одне з дванадцяти сузір'їв зодіаку.
5》 Про людину, що народилася наприкінці листопада – у грудні, коли Сонце знаходилось у сузір'ї Стрільця.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: стрілець


матиме такий вигляд: Що таке стрілець