стримувати
-ую, -уєш, недок. , стримати, -аю, -аєш, док. , перех. 1》 Уповільнювати рух кого-, чого-небудь, примушувати когось або щось зупинятися.
|| перен. Гальмувати просування, розвиток чого-небудь; затримувати.
|| перен. Переривати природний поступ, розвиток чого-небудь; зупиняти.
|| Утримувати кого-небудь від вияву якихось почуттів, від здійснення певних намірів, учинків.
|| Заважати, перешкоджати здійсненню, вияву чого-небудь.
Стримувати себе — те саме, що стримуватися 1.
2》 Протистояти напорові, натискові кого-, чого-небудь.
|| Не давати можливості кому-небудь просуватися вперед, наступати.
3》 Не давати чому-небудь виявлятися повною мірою.
|| Припиняти вияв чого-небудь, затамовувати, заглушати якесь почуття.
4》 Примушувати кого-небудь залишитися десь; не відпускати, затримувати.