стриманий
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стримати.
2》 у знач. прикм. Який уміє стримуватися, володіти собою, не виявляти своїх почуттів.
|| у чому, з ким. Помірний, скупий у вираженні, прояві чого-небудь.
3》 у знач. прикм. Який виявляється не повною мірою; затамований, заглушений.
|| Який не відзначається сердечністю, привітністю. Стримана зустріч.
|| Спокійний, не різкий.
4》 у знач. прикм. Який відбувається, здійснюється неквапливо, уповільнено.
5》 у знач. прикм. , перен. Позбавлений барвистості, яскравості.