Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
стривожений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стривожити.
2》 у знач. прикм. У якого викликали, якому вселили почуття неспокою, хвилювання.
3》 у знач. прикм. Який виражає збентеження, неспокій, тривогу.
Стривожена душа чия, у кого; Стривожене серце чиє, у кого — хто-небудь відчуває неспокій, тривогу.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: стривожений


матиме такий вигляд: Що таке стривожений