Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
странник
-а, ч. , заст. 1》 Богомолець, який мандрує по святих місцях і живе милостинею; прочанин.
2》 Той, хто мандрує, подорожує; мандрівник, подорожній.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: странник


матиме такий вигляд: Що таке странник