Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
стражник
-а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – нижчий поліцейський чин у сільській місцевості.
2》 Той, хто стереже, охороняє що-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: стражник


матиме такий вигляд: Що таке стражник