стоячий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до стояти 1), 2).
2》 у знач. прикм. Який має вертикальне положення.
|| у знач. ім. стоячий, -чого, ч. ; стояча, -чої, ж. Той (та), що стоїть (у 1 знач. ).
3》 у знач. прикм. Який не тече, не проточний (про воду).
|| З такою водою. Стояче болото.
Стоячі хвилі спец. — хвилі, на різних ділянках яких коливання відбуваються в одній і тій самій фазі, але різної амплітуди.