сторонній
-я, -є.1》 Який не є членом даної родини, цього колективу і т. ін.; чужий.
|| Непричетний до кого-, чого-небудь.
|| Який прийшов, з'явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо.
|| у знач. ім. сторонній, -нього, ч. ; стороння, -ньої, ж. Людина, яка не є членом даної родини, цього колективу і т. ін.
|| у знач. ім. сторонній, -нього, ч. ; стороння, -ньої, ж. Людина, непричетна до кого-, чого-небудь.
|| у знач. ім. сторонній, -нього, ч. ; стороння, -ньої, ж. Людина, яка прийшла, з'явилася і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо.
Стороннє око — а) погляд чужої людини; б) непричетна до кого-, чого-небудь людина.
2》 Чий-небудь інший, не власний.
3》 Який не має прямого відношення до чого-небудь; побічний.
|| Чужорідний, невластивий кому-, чому-небудь. Сторонній предмет в організмі.
|| у знач. ім. стороннє, -нього, с. Те, що не має прямого відношення до чого-небудь.