сторожовий
-а, -е.1》 Який стоїть на варті, охороняє кого-, що-небудь.
|| Признач. для сторожування, вартування; який є місцем перебування сторожі.
|| Який несе дозорну або прикордонну службу.
Сторожова могила — високий земляний насип при дорозі, на кордоні і т. ін., який був місцем перебування сторожі.
Сторожовий полк — на Русі 10-17 ст. – кінний загін, що прикривав основні сили та здійснював розвідку.
2》 Стос. до сторожування, вартування.
3》 За допомогою якого попереджають про небезпеку, остерігають.