Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
стопоритися
-иться, недок. 1》 Зупинятися, переставати діяти (про механізм, машину).
|| Закріплюватися стопором.
|| перен. , розм. Затримуватися через які-небудь перепони, перешкоди.
2》 Пас. до стопорити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: стопоритися


матиме такий вигляд: Що таке стопоритися