Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
столочити
-лочу, -лочиш, док. , перех. Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них.
|| Позбавити врожаю (поле, город, луку і т. ін.), витоптавши, вибивши посіви, городину тощо.
|| Сколупати (землю, ґрунт і т. ін.).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: столочити


матиме такий вигляд: Що таке столочити