стогнати
стогну, стогнеш, недок. 1》 Видавати протяжливі жалібні звуки від болю, туги і т. ін. (про людей).
|| Видавати крик, подібний до таких звуків (про тварин).
|| Видавати жалібний крик (перев. про птахів); квилити.
|| перен. Утворювати протяжний шум, гул, що нагадує стогін.
|| безос.
|| перен. Видавати жадібну мелодію (про музичний інструмент).
|| перен. Сповнюватися стогоном, гулом.
Душа [аж] стогне — хтось відчуває сильний жаль, тужить, журиться.
2》 Говорити зі стогоном, жалісливо, протяжно.
|| перен. , розм. Скаржитися, нарікати.
3》 перен. Страждати, мучитися під гнітом кого-, чого-небудь.
Стогоном стогнати — а) сповнюватися галасом, лементом або розмовами про кого-, що-небудь; б) дуже страждати, мучитися, зазнаючи гноблення.