Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
стовбурчити
-чу, -чиш, недок. , перех. Підіймати вгору, ставити сторч (шерсть, пір'я і т. ін.); наїжачувати.
|| Робити кошлатим (у 1 знач. ).
|| Супити. Стовбурчити брови.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: стовбурчити


матиме такий вигляд: Що таке стовбурчити