стихати
-аю, -аєш, недок. , стихнути, -ну, -неш; мин. ч. стих, -ла, -ло і стихнув, -нула, -нуло; док. 1》 Переставати звучати, лунати, чутися (про звук, шум і т. ін.); затихати.
|| безос.
2》 Переставати говорити, співати, кричати, припиняти розмову, спів, крик; замовкати.
|| Переставати видавати або утворювати звуки (про механізм, інструмент і т. ін.).
|| Переставати стріляти.
|| перен. Переставати виявляти ознаки життя.
Не стихаючи — безугавно, не вщухаючи.
3》 Ставати слабшим, ущухати (про явища природи).
|| безос.
|| Зменшуватися в дії, в силі вияву і т. ін.
|| Ставати менш відчутним (про біль, почуття і т. ін.); угамовуватися.
|| розм. Утрачати блиск, жвавість (про очі); згасати.
4》 Переставати сердитися; заспокоюватися, утихомирюватися.
|| тільки док. , перен. Принишкнути, стати сумирним.