Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
стикування
-я, с. , спец. 1》 З'єднання, скріплення двох підведених один до одного кінців, країв чого-небудь.
|| Сполучення, з'єднання двох отворів, проходів за їх прокладання з різних сторін.
2》 З'єднання об'єктів для їх спільної дії або взаємодії.
|| Зближення та з'єднання космічних літальних апаратів на орбіті.
3》 перен. Узгодження, координація чого-небудь з чим-небудь.
|| Узгодження графіка руху транспорту в часовій послідовності.
4》 перен. Взаємна відповідність, поєднання.
-я, с. , спец. 1》 З'єднання, скріплення двох підведених один до одного кінців, країв чого-небудь.
|| Сполучення, з'єднання двох отворів, проходів за їх прокладання з різних сторін.
2》 З'єднання об'єктів для їх спільної дії або взаємодії.
|| Зближення та з'єднання космічних літальних апаратів на орбіті.
3》 перен. Узгодження, координація чого-небудь з чим-небудь.
|| Узгодження графіка руху транспорту в часовій послідовності.
4》 перен. Взаємна відповідність, поєднання.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: стикування
матиме такий вигляд: Що таке стикування
матиме такий вигляд: стикування
матиме такий вигляд: Що таке стикування