стежка
-и, ж. 1》 Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми.
|| Смуга, слід, що залишається після.
Заступати стежку кому — а) не давати кому-небудь місця для проходу; б) бути, ставати на перешкоді кому-небудь.
2》 рідко. Те саме, що доріжка 3).
3》 перен. Напрямок, шлях розвитку, діяльності і т. ін. кого-, чого-небудь.
Збивати з [прямої] стежки — не давати можливості кому-небудь вести чесний, добропорядний спосіб життя.
Направляти на добру стежку кого — допомагати кому-небудь обрати правильний шлях у певній діяльності.
Ходити уторованими стежками — діяти так, як хтось уже раніше діяв.